eshkilev (eshkilev) wrote,
eshkilev
eshkilev

Гаряче і зимне


Володимир Єшкілєв

Гаряче і зимне

(з циклу оповідань «Мандри в другому градусі»)


1

Серед усіх дзенівських притч «Залізної флояри» старий розенкройцер Солтис найбільше вподобав коан «Сутність Дзу-міна». В класичному переказі Генро цей коан виглядає так:
«Дзуй-ень, думаючи, що він вже чогось досяг в дзені, зовсім молодим ченцем залишив монастир Дзу-міна і відправився мандрувати Китаєм. Коли через багато років він відвідав монастир, його старий вчитель спитав: «Скажи мені, у чому є сутність буддизму?» Дзуй-ень відповів: «Якщо хмара не висить над горою, світло місяця борознить хвилі озера». Дзу-мін гнівно подивився на свого колишнього учня: «Ти став старим, Дзуй. Твоє волосся посивіло, твої зуби повипадали, а в тебе все ще ось таке уявлення про дзен? Як ти тоді зможеш запобігти народженню та смерті?»
Сльози вкрили обличчя Дзуй-еня і він низько схилив голову. Через кілька хвилин він спитав: «Поясніть мені, будь-ласка, у чому сутність буддизму?» «Якщо хмара не висить над горою, -- відповів вчитель, -- світло місяця борознить хвилі озера». Перш, аніж вчитель промовив ці слова, Дзуй-ень став просвітленим».

2

Учень Солтиса брат М. написав притчу, ретельно стилізовану під стародавні дзенівські коани. У цій притчі старий монах помирає під час статевого акту, його тіло стає трупом, холоне. Але повсталий прутень залишається гарячим, твердим і пурпуровим ще тридцять років після смерті. Вся ця історія закінчувалася віршем:

Світ вичерпався, береги розсілися на трухло,
Але Жовта ріка продовжує линути до Сходу.

Прочитавши притчу і вірш брата М., Солтис залишився незадоволеним.
«Що це за монах, який у поважному віці втішається сексом? Що це за дивовижний прутень? І чому тридцять років, а не триста, до прикладу?» -- питав він брата М. Той, на своє виправдання, навів декілька історій з традицій Шаоліня та Північних Скель, в яких оповідалося про любовні пригоди просвітлених вчителів дзена та лідерів монастирських громад. Але вчитель продовжував ремствувати.
«Блаженні вбоги духом, -- сказав учень М., -- але що робити мені, людині з чутливою душею та розвиненим інтелектом?»
«Набувати вбогості», -- роздратовано промимрив Солтис і залишив учня насамоті.
Через добу учень М. приніс Солтисові новий варіант притчі. На папері він намалював товсте чоловіче причандалля і підписав: «Світ вичерпався».
Солтис скептично подивився на малюнок і напис. Він сказав:
«Цей варіант ще складніший за перший. Яка правда через ускладнення?»
«Я не хочу, -- сказав М., -- вдаватися до банальності і приносити тобі чистий лист паперу».
Солтис безнайдійно махнув рукою. Наступного тижня вони не бачились.
Через вісім днів Солтис зустрів учня М. на вулиці. Він привітав його, але М. не відповів на вітання. Коли М. відійшов на десять кроків, Солтис сказав:
«Гаряче і через триста років є гарячим».
М. обернувся, підбіг до вчителя і вибачився.

3

Через кілька років Солтис розповів цей випадок достойному майстру однієї з балканських лож. Майстер довго сміявся, а потім сказав:
«Як ти знаєш, при піднятті у 26 градус Великого Сходу випробовуваного залишають один на один з оголеною «жрицею Істини». Нещодавно ми піднімали у градус Князя Милосердя дуже побожного брата. Поки він слухав про містерії планет, все було добре. Але коли до нього притулилася гола Істина, його вхопили дрижаки. А прутень встав, посинів і не падав. Здоровенна така штукенція. Божий дар. Він хоче натягнути штани, а не може. Плакав бідний. Так наша «жриця» підійшла до нього і щось прошепотіла на вухо. Все відразу прийшло до норми. Ми потім питали сестру, що вона йому таке сказала. Вона довго не хотіла розповідати. А потім зізналася. Вона сказала йому: «Я там холодна як жаба».
«Або як Всесвіт», -- сказав Солтис і посвячені випили ракії.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments